Приключение воздушного шарика Чупчика. Рассказ шестой. Слепорождённый.
Света и Люда после аниного дня рождения вернулись домой очень оживлённые. Они рассказали маме про то, как они выпустили в небо Шарик-Чупчик и о том, что они ему дали задание полететь в Израиль во времена Иисуса. Девочки были счастливы от того, что все вместе этого захотели. Мама всё внимательно выслушала и радовалась вместе со своими дочками. После чего она им пожелала "Спокойной ночи" и все пошли спать.
В их семье уже давно живёт котёнок Тишка. Все его очень любят, но котёнок к сожалению слепой! Его все жалеют, носили его к ветеренарному врачу, чтоб он его вылечил. Но ветеренарный врач сказал, что Тишка таким родился и ни какая операция ему не поможет. Света всегда на ночь берёт Тишку к себе в постель. Она его очень любит и хочет ему подарить свою ласку. Тишка это чувствует и конечно всегда отзывается на её любовь своим мелодичным мурлыканьем. Вот и сегодня Света взяла Тишку с собой легла в постель. Она думала про Шарик-Чупчик. Она думала, а сможет он долететь до Израиля? А как он попадёт во времена Иисуса? Тишка прижался к Свете и по-тихоньку мурлыкал свою песенку. Свете стало так тепло и приятно и она постепенно заснула. Ей стало слышно, что где-то сверху кто-то поёт."Я Шарик-Чупчик по небу я лечу! И всех кого я встречу про Иисуса расскажу!" Она решила посмотреть, кто это там так поёт. Света взяла Тишку на руки и вышла из дома . Шарик продолжал петь. Света удивилась когда встретила Шарика-Чупчика.
"Здравствуй света!"- сказал Чупчик." Ты так удивилась, что со мной встретилась? Но вы же сами меня выпустили в небо и пожелали , чтоб я полетел в Израиль, во времена Иисуса!"
"Да! Ты прав! Но я не знала, что Шарики могут разговаривать!"- ответила Света.
"Конечно, я бы не смог разговаривать, но вы мне нарисовали глаза, рот и нос и брови; вот я теперь и не только могу разговаривать , но я могу и петь! Ты слышала мою песенку?" Шарик опять запел свою чудесную песенку:"Я Шарик-Чупчик по небу я лечу и всех кого я встречу про Иисуса расскажу!"
"Очень хорошая песенка!"- повеселела Света. "Мне понравилось как ты поёшь:" И всех кого я встречу про Иисуса расскажу!" А что ты мне можешь рассказать про Иисуса?"- спросила Света.
Шарик-Чупчик ответил: "Я много летал над Израилем и видел много чудес, которые Иисус сделал и конечно я тебе расскажу! Однажды Иисус шёл со своими учениками мимо одного города. Там у дороги сидел слепой с рождения человек. Иисус сжалился над ним и сказал своим ученикам:" До коле я в мире, Я СВЕТ миру!" После он плюнул на землю и сделал брение и этим помазал глаза этого слепорождённого и сказал ему, чтоб он пошёл и умылся в купальне Силоам. Слепой пошёл и умылся. Света, ты знаешь какое чудо произошло? Слепой пришёл зрячим!!! Всех вокруг, кто это видел, не оставило без удивления, восторга и радости! Вот Света Иисус любит людей и помогает им всегда!"
"Спасибо Чупчик за твой рассказ!"-сказала Света.
Они попрощались и Чупчик полетел дальше на встречу с новыми чудесами Иисуса!
Света проснулась рано. ТиШка ещё спал рядом под одеялом. Света решила помолиться за своего Тишку Иисусу и попросить Его, чтоб Он исцелил её любимого котёнка , ведь он тоже от рождения слепой. Она верила, что Иисус может и животных исцелять!
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 61 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 4933 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.